Про проведення в ЗОЦНТТУМ заходів у зв’язку з 87-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу

admin

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації 02.11.2020 № 650 „Про план заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів” та листа департаменту освіти і науки облдержадміністрації 03.11.2020 № 01-15/2655 „Про проведення заходів у зв’зку з Днем пам’яті жертв голодоморів” 25 листопада 2020 року в Закарпатському обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді, з метою вшанування пам’яті жертв трагедії надзвичайного масштабу, у гуртках закладу проведено уроки пам’яті.

В ході бесіди гуртківців було ознайомлено із суспільно-економічною ситуацією в УСPР у кінці 1920-х на початку 1930-х років напередодні згортання політики НЕПу та початку колективізації та індустріалізації в СРСР.

У 1930 році генсек ЦК ВКП(б) Й. Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято Закон про хлібозаготівлі, згідно з яким колгоспи мусили здавати державі від чверті до третини зібраного збіжжя. Тим часом, внаслідок Світової економічної кризи ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Радянський Союз став на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому ніхто не давав, вимагаючи визнати за собою борги Російської імперії. Щоб заробити валюту, необхідну для проведення індустріалізації, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого плани хлібозаготівлі різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану міграцію селян у міста. Для боротьби із цим явищем у грудні 1932 року в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти. На тлі цього продовольче становище українських сіл ставало дедалі важчим. У результаті хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, у певних сільських районах Української СРР почався голод, унаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.

З іншого боку, зі збільшенням тиску на селян активізовувався селянський рух опору. Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Українській СРР відбулося 1716 масових виступів. Станом на 17 травня 1932 року в Українській СРР не було запасів борошна, що зафіксовано постановою Політбюро ЦК КП(б)У „Про заходи щодо виконання постанов ЦК ВКП(б) про продовольчу допомогу Україні”. До 30 червня 1932 року з більшості районів Української СРР посівний матеріал було вивезено. 7 серпня 1932 року з’явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР „Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності” – сумнозвісний „Закон про п’ять колосків”. Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за „пом’якшуючих обставин” – позбавленням волі на строк не менше 10 років. „Законом про п’ять колосків” фактично людям було заборонено володіння їжею. Рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року в основних хлібозаготівельних регіонах створені Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК). В Українській СРР комісію очолив голова В. Молотов. 25 жовтня – постанова політбюро ЦК КП(б)У „Про необхідність подолання відставання країни у виконанні плану хлібозаготівель” – жовтневий пленум ЦК КП(б)У зобов’язав партійні організації домогтися у 10 разів підвищити темпи виконання річного плану до 15-ї річниці Жовтневого перевороту. 18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення хлібозаготівель, згідно з якою, окремі господарства за невиконання планів хлібозаготівель каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Того ж дня постановою політбюро ЦК КП(б)У Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп”. 1 грудня Раднарком УСРР заборонив торгувати картоплею у районах, які не виконують зобов’язань по контрактації і перевірці наявних фондів картоплі у колгоспах. Крім блокади внутрішніх адміністративних одиниць, наприкінці 1932 – на початку 1933 року запроваджено блокаду самої УСРР. Справа в тому, що українські селяни втікали в сусідні області РСФРР, де не було голоду. Так звана „харчова” блокада України організована силами внутрішніх військ і міліції. Було заборонено виїзд селян з УСРР. Разом із цим, громадянам, які в’їжджали в Українську СРР з Російської СФРР було заборонено провозити харчі без дозволу держави.

16 січня 1933 року Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило остаточний план хлібозаготівель для України – 260 мільйонів пудів, чим було спричинено наймасовіші жертви.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932–33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання. За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

 Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України ,,Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим  Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

Уроки проведено з дотриманням протиепідемічних заходів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 „Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (зі змінами), та листа департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 03.11.2020 № 01-15/2655 „ Про проведення заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів Свободи ”, з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України.